В соціальній мережі facebook набуває сили тенденція висловлюватися щодо необхідності зменшення рівня цінових обмежень (price caps) на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

Основна аргументація така, що фактичний індекс API 2 та курс долара США відносно гривні суттєво знизились у порівнянні з показниками, які були враховані НКРЕКП при формуванні прогнозної оптової ціни електроенергії (ОРЦ) на 2019 рік.

У свою чергу, вважаємо, що зменшення price caps є неприпустимим, адже це поставить під загрозу подальше існування теплової генерації в Україні через збитковість виробництва електроенергії тепловими електростанціями.

При проведенні змістовної оцінки щодо зміни price caps необхідно враховувати наступне:

• Фактичний рівень тарифу генеруючих компаній ТЕС у першому півріччі 2019 року (період, коли діяв Порядок розрахунку прогнозної ОРЦ) склав 1760 грн/МВт*год, що на 14% менше закладеного при затверджені прогнозної ОРЦ (близько 2 048 грн/МВт*год). Це було викликано збільшенням фактичного відпуску дорогої «зеленої» генерації та зменшенням відпуску дешевої електроенергії гідроелектростанцій у порівнянні з Прогнозним балансом, затвердженим Міністерством, у якому ці показники були свідомо занижені та завищені відповідно.

• За три місяці роботи нової моделі ринку середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» склала 1 648 грн/МВт*год, що на 6,4% нижче від ціни теплової генерації у першому півріччі 2019 року. При цьому на генерацію додатково покладається сплата акцизного збору в розмірі 3,2% від вартості проданої електроенергії.
Таким чином, вже зараз ціна на електроенергію для теплової генерації є на 22% меншою за ту, що враховувалась НКРЕКП в прогнозованій оптовій ринковій ціні на 2019 рік, та складає 1595 грн/МВт*год.
При цьому собівартість електроенергії теплової генерації не змінюється прямо від зміни паливної складової (паливна складова дорівнює близько 70-75% собівартості). Так, зниження собівартості на 22% дорівнює зниженню паливної складової на 25-30% при незмінних постійних витратах, що відповідає світовим тенденціям на ринку вугілля («Середня ціна вугілля відповідно до біржового індексу API 2 за 9 місяців 2019 року на 30,7% менша за середню ціну відповідних 9 місяців 2018 та складає 63,6 доларів США за тонну»).

• Ціна вугілля на світових торгових майданчиках (в тому числі API 2) має характерну сезонність. Так, в осінньо-зимовий період ціна суттєво зростає у порівнянні з іншими періодами року.

• Також курс долара США щодо гривні, за фактом попередніх років, має тенденцію до збільшення в останньому кварталі року у порівнянні з другим-третім кварталами.

Необхідно також враховувати те, що ДП «Енергоринок» не здійснив повних розрахунків з енергогенеруючими компаніями. Так, за перше півріччя 2019 року теплова генерація недоотримала близько 5,8 млрд грн (13% від товарної продукції), що, відповідно, негативно впливає на фінансовий стан генеруючих компаній.

При цьому теплова генерація заздалегідь, перед впровадженням нової моделі ринку, в повному обсязі розрахувалась з ДП «Енергоринок» за залученими кредитами в АТ «Ощадбанк», що були надані на покриття касового розриву виплат ДП «Енергоринок». Внаслідок цього генерація при значному дефіциті обігових коштів зіткнулася з необхідністю забезпечення передплат за вугільну продукцію для проходження осінньо-зимового періоду без можливості довгострокового продажу наперед своєї продукції (через відсутність біржи електроенергії та відповідних індикативів), що, у свою чергу, сприяло би відсутності дефіциту електроенергії в нічні години доби у новому ринку.

В Україні теплова генерація виконує важливу функцію – покриття піків та провалів споживання електроенергії. Виконання цієї функції потребує високоманеврувального устаткування, яке необхідно підтримувати в належному стані, що вимагає додаткових витрат на ремонти та експлуатацію. Доки в Україні не функціонує ринок допоміжних послуг, ці витрати мають бути покриті в тарифі на відпущену електроенергію.